ГАЛЬВАНІЧНА ОБРОБКА
Гальванізація – це процес електролітичного осадження металів на поверхні металевих або неметалевих виробів. Гальванічне покриття – це в першу чергу захист деталей від корозії або надання заданій поверхні виробу відповідних властивостей. Гальванічна обробка є одним з наших стратегічних спеціальних процесів – вона дозволяє нам бути незалежними від субпідрядників і скоротити час виробництва.
-
Розміри гальванічних ванн:
- Антифрикційне фосфатування – 2000x820x965mm
- Гальванічне покриття оловом – 1400x800x900mm
- Оксидування (чорніння сталі) – 1500x950x900mm
- Гальванічне покриття цинком – 2000x1020x965mm
- Травлення – 2000x670x1000mm
- Електрохімічне знежирення – 2000x900x1400mm
-
Фосфатні покриття належать до групи хімічних конверсійних покриттів. Це покриття, отримані в результаті перетворення зовнішніх шарів основного металу (сталь, чавун) в неметалеву форму в результаті реакції з фосфатною ванною. Фосфорувати можна сталі з вмістом хрому <5%. Товщина фосфатного покриття становить 8-10 мкм. Фосфатне покриття (після ретельного висихання) без масляного покриття зберігається в закритих приміщеннях до 7 днів. Фосфатне покриття забезпечує стійкість до корозії при температурі до 200°С. Фосфатування марганцем зменшує знос взаємодіючих металевих елементів за рахунок створення пористого чорного покриття. Фосфатне покриття знижує коефіцієнт тертя приблизно в 2,5 рази. Володіє значною всмоктуючою здатністю, що дозволяє підтримувати значну кількість масла в порах покриття, завдяки чому протягом усього періоду взаємодії елементів фосфатний шар перешкоджає безпосередньому контакту металевих поверхонь. Це запобігає склеюванню, адгезивному зносу і пористості в компонентах. Фосфатні покриття використовуються для продовження терміну служби рухомих деталей машин.
-
-
Гальванічне покриття – це процес електролітичного покриття поверхні сталевих предметів олов’яним покриттям. Олов’яні покриття використовують, наприклад, для поліпшення паяності деталей, що з’єднуються, зниження коефіцієнта тертя або захисту від корозії деталей.
-
-
Окислення (чорніння сталі) – це хімічний процес, пов’язаний з утворенням на поверхні сталі шару стійких оксидів Fe3O4. Покриття надає поверхні чорний, естетичний вигляд і підвищує корозійну стійкість елемента. Сталі з вмістом легуючих добавок <5% можна чорнити. Товщина оксидного покриття не перевищує 1 мкм, зазвичай вона становить 0,6 – 0,8 мкм. З метою підвищення корозійної стійкості оксидних покриттів їх додатково захищають маслами.
-
-
Цинкування – це процес електролітичного покриття поверхні сталевих предметів тонким шаром цинку для захисту від корозії. Оцинкованими можуть бути сталі з вмістом легуючих добавок ≤ 5% і шорсткістю Ra ≤ 2 мкм. Залежно від умов використання елемента, що підлягає оцинкуванню, покриття можуть мати товщину від 5 до 25 мкм.
-
-
Хромування – це процес отримання конверсійного покриття на поверхні металу в результаті хімічної реакції приповерхневого шару металу з компонентами розчину. Використовується для підвищення антикорозійного захисту. Хромування також дозволяє отримати захисні та декоративні ефекти, особливо в тих випадках, коли не потрібна висока міцність покриття проти стирання.
-
-
Травлення – це процес хімічного очищення поверхні деталі від часто непомітних для ока продуктів корозії, що складаються в основному з оксидів металів або солей. Травлення також застосовується для видалення дефектно нанесених гальванічних покриттів.
-
Електрохімічне знежирення – це процес електролітичного видалення забруднень з поверхні металу. Предмети, що підлягають покриттю захисним шаром, практично завжди мають на своїй поверхні певну кількість мастильних матеріалів мінерального або органічного походження. Перед нанесенням гальванічного покриття цю поверхню слід якомога ретельніше знежирити, щоб полегшити безпосередній контакт металу з покриттям. Сам процес електролітичного знежирення може бути як катодним, так і анодним. Мінусом катодного електролітичного знежирення сталевих предметів з високим вмістом вуглецю є значне наводороживання металу – для таких матеріалів краще вибирати анодне електрохімічне знежирення, яке не викличе наводороживання металу, а значить, не підвищить його крихкість і ламкість.
- ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ
- АНТИФРИКЦІЙНЕ ФОСФАТУВАННЯ
- ГАЛЬВАНІЧНЕ ПОКРИТТЯ
- ОКИСЛЕННЯ (ЧОРНІННЯ СТАЛІ)
- ЦИНКУВАННЯ
- ХРОМУВАННЯ
- ТРАВЛЕННЯ
- ЕЛЕКТРОХІМІЧНЕ ЗНЕЖИРЕННЯ
Розміри гальванічних ванн:
- Антифрикційне фосфатування – 2000x820x965mm
- Гальванічне покриття оловом – 1400x800x900mm
- Оксидування (чорніння сталі) – 1500x950x900mm
- Гальванічне покриття цинком – 2000x1020x965mm
- Травлення – 2000x670x1000mm
- Електрохімічне знежирення – 2000x900x1400mm
Фосфатні покриття належать до групи хімічних конверсійних покриттів. Це покриття, отримані в результаті перетворення зовнішніх шарів основного металу (сталь, чавун) в неметалеву форму в результаті реакції з фосфатною ванною. Фосфорувати можна сталі з вмістом хрому <5%. Товщина фосфатного покриття становить 8-10 мкм. Фосфатне покриття (після ретельного висихання) без масляного покриття зберігається в закритих приміщеннях до 7 днів. Фосфатне покриття забезпечує стійкість до корозії при температурі до 200°С. Фосфатування марганцем зменшує знос взаємодіючих металевих елементів за рахунок створення пористого чорного покриття. Фосфатне покриття знижує коефіцієнт тертя приблизно в 2,5 рази. Володіє значною всмоктуючою здатністю, що дозволяє підтримувати значну кількість масла в порах покриття, завдяки чому протягом усього періоду взаємодії елементів фосфатний шар перешкоджає безпосередньому контакту металевих поверхонь. Це запобігає склеюванню, адгезивному зносу і пористості в компонентах. Фосфатні покриття використовуються для продовження терміну служби рухомих деталей машин.
Гальванічне покриття – це процес електролітичного покриття поверхні сталевих предметів олов’яним покриттям. Олов’яні покриття використовують, наприклад, для поліпшення паяності деталей, що з’єднуються, зниження коефіцієнта тертя або захисту від корозії деталей. |
Окислення (чорніння сталі) – це хімічний процес, пов’язаний з утворенням на поверхні сталі шару стійких оксидів Fe3O4. Покриття надає поверхні чорний, естетичний вигляд і підвищує корозійну стійкість елемента. Сталі з вмістом легуючих добавок <5% можна чорнити. Товщина оксидного покриття не перевищує 1 мкм, зазвичай вона становить 0,6 – 0,8 мкм. З метою підвищення корозійної стійкості оксидних покриттів їх додатково захищають маслами.
Цинкування – це процес електролітичного покриття поверхні сталевих предметів тонким шаром цинку для захисту від корозії. Оцинкованими можуть бути сталі з вмістом легуючих добавок ≤ 5% і шорсткістю Ra ≤ 2 мкм. Залежно від умов використання елемента, що підлягає оцинкуванню, покриття можуть мати товщину від 5 до 25 мкм.
Хромування – це процес отримання конверсійного покриття на поверхні металу в результаті хімічної реакції приповерхневого шару металу з компонентами розчину. Використовується для підвищення антикорозійного захисту. Хромування також дозволяє отримати захисні та декоративні ефекти, особливо в тих випадках, коли не потрібна висока міцність покриття проти стирання.
Травлення – це процес хімічного очищення поверхні деталі від часто непомітних для ока продуктів корозії, що складаються в основному з оксидів металів або солей. Травлення також застосовується для видалення дефектно нанесених гальванічних покриттів.
Електрохімічне знежирення – це процес електролітичного видалення забруднень з поверхні металу. Предмети, що підлягають покриттю захисним шаром, практично завжди мають на своїй поверхні певну кількість мастильних матеріалів мінерального або органічного походження. Перед нанесенням гальванічного покриття цю поверхню слід якомога ретельніше знежирити, щоб полегшити безпосередній контакт металу з покриттям. Сам процес електролітичного знежирення може бути як катодним, так і анодним. Мінусом катодного електролітичного знежирення сталевих предметів з високим вмістом вуглецю є значне наводороживання металу – для таких матеріалів краще вибирати анодне електрохімічне знежирення, яке не викличе наводороживання металу, а значить, не підвищить його крихкість і ламкість.